звички солов’я дуже характерні. Як і зарянка, він тримається високо на тонких розставлених ніжках, опустивши крила і піднявши хвіст. Смикаючи їм, він рвучко кланяється і видає тихий і дуже низький, точно рокочучий позив, на кшталт «тррр», або ж протяжний і чистий свист (однотонний, без підвищення або зниження на кінці).